| | |
| пну́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пну́тися, пну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пні́мося, пні́мось, пні́мся |
| 2 особа | пни́ся, пнись | пні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пну́тимуся, пну́тимусь | пну́тимемося, пну́тимемось, пну́тимемся |
| 2 особа | пну́тимешся | пну́тиметеся, пну́тиметесь |
| 3 особа | пну́тиметься | пну́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пну́ся, пнусь | пнемо́ся, пнемо́сь, пне́мся |
| 2 особа | пне́шся | пнете́ся, пнете́сь |
| 3 особа | пне́ться | пну́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пнучи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пну́вся, пнувсь | пну́лися, пну́лись |
| жін. р. | пну́лася, пну́лась |
| сер. р. | пну́лося, пну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пну́вшись |
