| | |
| побуджа́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | побуджа́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | побуджа́ймо |
| 2 особа | побуджа́й | побуджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | побуджа́тиму | побуджа́тимемо, побуджа́тимем |
| 2 особа | побуджа́тимеш | побуджа́тимете |
| 3 особа | побуджа́тиме | побуджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | побуджа́ю | побуджа́ємо, побуджа́єм |
| 2 особа | побуджа́єш | побуджа́єте |
| 3 особа | побуджа́є | побуджа́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| побуджа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | побуджа́в | побуджа́ли |
| жін. р. | побуджа́ла |
| сер. р. | побуджа́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| побуджа́вши |
