| побідоно́сець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (переможець) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | побідоно́сець | побідоно́сці |
| родовий | побідоно́сця | побідоно́сців |
| давальний | побідоно́сцеві, побідоно́сцю | побідоно́сцям |
| знахідний | побідоно́сця | побідоно́сців |
| орудний | побідоно́сцем | побідоно́сцями |
| місцевий | на/у побідоно́сцеві, побідоно́сці, побідоно́сцю | на/у побідоно́сцях |
| кличний | побідоно́сцю | побідоно́сці |
| [книжн.] |