| побілі́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | побілі́лий | побілі́ла | побілі́ле | побілі́лі |
| родовий | побілі́лого | побілі́лої | побілі́лого | побілі́лих |
| давальний | побілі́лому | побілі́лій | побілі́лому | побілі́лим |
| знахідний | побілі́лий, побілі́лого | побілі́лу | побілі́ле | побілі́лі, побілі́лих |
| орудний | побілі́лим | побілі́лою | побілі́лим | побілі́лими |
| місцевий | на/у побілі́лому, побілі́лім | на/у побілі́лій | на/у побілі́лому, побілі́лім | на/у побілі́лих |