| поводи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (водити певний час) | ||
| Інфінітив | поводи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поводі́мо, поводі́м | |
| 2 особа | поводи́ | поводі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поводжу́ | пово́димо, пово́дим |
| 2 особа | пово́диш | пово́дите |
| 3 особа | пово́дить | пово́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поводи́в | поводи́ли |
| жін.р. | поводи́ла | |
| сер.р. | поводи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поводи́вши | ||