| | | | |
| повідв’я́зуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | повідв’я́зуваний | повідв’я́зувана | повідв’я́зуване | повідв’я́зувані |
| родовий | повідв’я́зуваного | повідв’я́зуваної | повідв’я́зуваного | повідв’я́зуваних |
| давальний | повідв’я́зуваному | повідв’я́зуваній | повідв’я́зуваному | повідв’я́зуваним |
| знахідний | повідв’я́зуваний, повідв’я́зуваного | повідв’я́зувану | повідв’я́зуване | повідв’я́зувані, повідв’я́зуваних |
| орудний | повідв’я́зуваним | повідв’я́зуваною | повідв’я́зуваним | повідв’я́зуваними |
| місцевий | на/у повідв’я́зуваному, повідв’я́зуванім | на/у повідв’я́зуваній | на/у повідв’я́зуваному, повідв’я́зуванім | на/у повідв’я́зуваних |