| повіде́ць – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | повіде́ць | повідці́ |
| родовий | повідця́ | повідці́в |
| давальний | повідцю́, повідце́ві | повідця́м |
| знахідний | повіде́ць | повідці́ |
| орудний | повідце́м | повідця́ми |
| місцевий | на/у повідці́, повідцю́ | на/у повідця́х |
| кличний | повідцю́* | повідці́* |