| | | | |
| повідстовбу́рчуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | повідстовбу́рчуваний | повідстовбу́рчувана | повідстовбу́рчуване | повідстовбу́рчувані |
| родовий | повідстовбу́рчуваного | повідстовбу́рчуваної | повідстовбу́рчуваного | повідстовбу́рчуваних |
| давальний | повідстовбу́рчуваному | повідстовбу́рчуваній | повідстовбу́рчуваному | повідстовбу́рчуваним |
| знахідний | повідстовбу́рчуваний, повідстовбу́рчуваного | повідстовбу́рчувану | повідстовбу́рчуване | повідстовбу́рчувані, повідстовбу́рчуваних |
| орудний | повідстовбу́рчуваним | повідстовбу́рчуваною | повідстовбу́рчуваним | повідстовбу́рчуваними |
| місцевий | на/у повідстовбу́рчуваному, повідстовбу́рчуванім | на/у повідстовбу́рчуваній | на/у повідстовбу́рчуваному, повідстовбу́рчуванім | на/у повідстовбу́рчуваних |
