| | |
| повідчіпля́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | повідчіпля́тися, повідчіпля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | повідчіпля́ймося, повідчіпля́ймось |
| 2 особа | | повідчіпля́йтеся, повідчіпля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | повідчіпля́ємося, повідчіпля́ємось, повідчіпля́ємся |
| 2 особа | | повідчіпля́єтеся, повідчіпля́єтесь |
| 3 особа | повідчіпля́ється | повідчіпля́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | повідчіпля́вся, повідчіпля́всь | повідчіпля́лися, повідчіпля́лись |
| жін.р. | повідчіпля́лася, повідчіпля́лась |
| сер.р. | повідчіпля́лося, повідчіпля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| повідчіпля́вшись |
