| | |
| погля́ді́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (поглядіти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | погля́ді́тися |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | погля́дьмося, погля́дьмось, погляді́мося, погляді́мось, погляді́мся |
| 2 особа | погля́дься, погляди́ся, погляди́сь | погля́дьтеся, погля́дьтесь, погляді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | погля́джу́ся, погля́джу́сь | погля́димо́ся, погля́димо́сь, погля́ди́мся |
| 2 особа | погля́ди́шся | погля́дите́ся, погля́дите́сь |
| 3 особа | погля́ди́ться | погля́дя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | погля́ді́вся, погля́ді́всь | погля́ді́лися, погля́ді́лись |
| жін.р. | погля́ді́лася, погля́ді́лась |
| сер.р. | погля́ді́лося, погля́ді́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| погля́ді́вшись |
