| | |
| пого́дитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (згодитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пого́дитися, пого́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пого́дьмося, пого́дьмось |
| 2 особа | пого́дься | пого́дьтеся, пого́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пого́джуся, пого́джусь | пого́димося, пого́димось, пого́димся |
| 2 особа | пого́дишся | пого́дитеся, пого́дитесь |
| 3 особа | пого́диться | пого́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пого́дився, пого́дивсь | пого́дилися, пого́дились |
| жін.р. | пого́дилася, пого́дилась |
| сер.р. | пого́дилося, пого́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пого́дившись |
