| | |
| подзвони́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | подзвони́тися, подзвони́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | подзвоні́мося, подзвоні́мось, подзвоні́мся |
| 2 особа | подзвони́ся, подзвони́сь | подзвоні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | подзвоню́ся, подзвоню́сь | подзвонимо́ся, подзвонимо́сь, подзвони́мся |
| 2 особа | подзвони́шся | подзвоните́ся, подзвоните́сь |
| 3 особа | подзвони́ться | подзвоня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | подзвони́вся, подзвони́всь | подзвони́лися, подзвони́лись |
| жін.р. | подзвони́лася, подзвони́лась |
| сер.р. | подзвони́лося, подзвони́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| подзвони́вшись |
