| поділю́щий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поділю́щий | поділю́ща | поділю́ще | поділю́щі |
| родовий | поділю́щого | поділю́щої | поділю́щого | поділю́щих |
| давальний | поділю́щому | поділю́щій | поділю́щому | поділю́щим |
| знахідний | поділю́щий | поділю́щу | поділю́ще | поділю́щі |
| орудний | поділю́щим | поділю́щою | поділю́щим | поділю́щими |
| місцевий | на/у поділю́щому, поділю́щім | на/у поділю́щій | на/у поділю́щому, поділю́щім | на/у поділю́щих |