| позаві́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | позаві́чний | позаві́чна | позаві́чне | позаві́чні |
| родовий | позаві́чного | позаві́чної | позаві́чного | позаві́чних |
| давальний | позаві́чному | позаві́чній | позаві́чному | позаві́чним |
| знахідний | позаві́чний | позаві́чну | позаві́чне | позаві́чні |
| орудний | позаві́чним | позаві́чною | позаві́чним | позаві́чними |
| місцевий | на/у позаві́чному, позаві́чнім | на/у позаві́чній | на/у позаві́чному, позаві́чнім | на/у позаві́чних |
| [діал.] | ||||