| позагу́блювати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позагу́блювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позагу́блюймо | |
| 2 особа | позагу́блюй | позагу́блюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позагу́блюю | позагу́блюємо, позагу́блюєм |
| 2 особа | позагу́блюєш | позагу́блюєте |
| 3 особа | позагу́блює | позагу́блюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позагу́блював | позагу́блювали |
| жін.р. | позагу́блювала | |
| сер.р. | позагу́блювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позагу́блювавши | ||