| | | | |
| позажу́рюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | позажу́рюваний | позажу́рювана | позажу́рюване | позажу́рювані |
| родовий | позажу́рюваного | позажу́рюваної | позажу́рюваного | позажу́рюваних |
| давальний | позажу́рюваному | позажу́рюваній | позажу́рюваному | позажу́рюваним |
| знахідний | позажу́рюваний, позажу́рюваного | позажу́рювану | позажу́рюване | позажу́рювані, позажу́рюваних |
| орудний | позажу́рюваним | позажу́рюваною | позажу́рюваним | позажу́рюваними |
| місцевий | на/у позажу́рюваному, позажу́рюванім | на/у позажу́рюваній | на/у позажу́рюваному, позажу́рюванім | на/у позажу́рюваних |
