| | |
| позакаламу́чувати – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | позакаламу́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | позакаламу́чуймо |
| 2 особа | позакаламу́чуй | позакаламу́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | позакаламу́чую | позакаламу́чуємо, позакаламу́чуєм |
| 2 особа | позакаламу́чуєш | позакаламу́чуєте |
| 3 особа | позакаламу́чує | позакаламу́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | позакаламу́чував | позакаламу́чували |
| жін.р. | позакаламу́чувала |
| сер.р. | позакаламу́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| позакаламу́чуваний |
| Безособова форма |
| позакаламу́чувано |
| Дієприслівник |
| позакаламу́чувавши |
