| позако́вувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позако́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позако́вуймо | |
| 2 особа | позако́вуй | позако́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позако́вую | позако́вуємо, позако́вуєм |
| 2 особа | позако́вуєш | позако́вуєте |
| 3 особа | позако́вує | позако́вують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позако́вував | позако́вували |
| жін.р. | позако́вувала | |
| сер.р. | позако́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позако́вувавши | ||