| позакі́нчувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позакі́нчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позакі́нчуймо | |
| 2 особа | позакі́нчуй | позакі́нчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позакі́нчую | позакі́нчуємо, позакі́нчуєм |
| 2 особа | позакі́нчуєш | позакі́нчуєте |
| 3 особа | позакі́нчує | позакі́нчують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позакі́нчував | позакі́нчували |
| жін.р. | позакі́нчувала | |
| сер.р. | позакі́нчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позакі́нчувавши | ||