| | |
| позалиця́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | позалиця́тися, позалиця́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | позалиця́ймося, позалиця́ймось |
| 2 особа | позалиця́йся, позалиця́йсь | позалиця́йтеся, позалиця́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | позалиця́юся, позалиця́юсь | позалиця́ємося, позалиця́ємось, позалиця́ємся |
| 2 особа | позалиця́єшся | позалиця́єтеся, позалиця́єтесь |
| 3 особа | позалиця́ється | позалиця́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | позалиця́вся, позалиця́всь | позалиця́лися, позалиця́лись |
| жін.р. | позалиця́лася, позалиця́лась |
| сер.р. | позалиця́лося, позалиця́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| позалиця́вшись |
