| позаморо́чувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позаморо́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позаморо́чуймо | |
| 2 особа | позаморо́чуй | позаморо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позаморо́чую | позаморо́чуємо, позаморо́чуєм |
| 2 особа | позаморо́чуєш | позаморо́чуєте |
| 3 особа | позаморо́чує | позаморо́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позаморо́чував | позаморо́чували |
| жін.р. | позаморо́чувала | |
| сер.р. | позаморо́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позаморо́чувавши | ||