| позамо́чувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позамо́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позамо́чуймо | |
| 2 особа | позамо́чуй | позамо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позамо́чую | позамо́чуємо, позамо́чуєм |
| 2 особа | позамо́чуєш | позамо́чуєте |
| 3 особа | позамо́чує | позамо́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позамо́чував | позамо́чували |
| жін.р. | позамо́чувала | |
| сер.р. | позамо́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позамо́чувавши | ||