| позапира́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (заперти або замкнути все або багато чого-небудь) | ||
| Інфінітив | позапира́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позапира́ймо | |
| 2 особа | позапира́й | позапира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позапира́ю | позапира́ємо, позапира́єм |
| 2 особа | позапира́єш | позапира́єте |
| 3 особа | позапира́є | позапира́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позапира́в | позапира́ли |
| жін.р. | позапира́ла | |
| сер.р. | позапира́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позапира́вши | ||