| | |
| позапира́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | позапира́тися, позапира́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | позапира́ймося, позапира́ймось |
| 2 особа | | позапира́йтеся, позапира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | позапира́ємося, позапира́ємось, позапира́ємся |
| 2 особа | | позапира́єтеся, позапира́єтесь |
| 3 особа | позапира́ється | позапира́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | позапира́вся, позапира́всь | позапира́лися, позапира́лись |
| жін.р. | позапира́лася, позапира́лась |
| сер.р. | позапира́лося, позапира́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| позапира́вшись |
