| позаплі́тувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позаплі́тувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позаплі́туймо | |
| 2 особа | позаплі́туй | позаплі́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позаплі́тую | позаплі́туємо, позаплі́туєм |
| 2 особа | позаплі́туєш | позаплі́туєте |
| 3 особа | позаплі́тує | позаплі́тують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позаплі́тував | позаплі́тували |
| жін.р. | позаплі́тувала | |
| сер.р. | позаплі́тувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позаплі́тувавши | ||