| позатупля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позатупля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позатупля́ймо | |
| 2 особа | позатупля́й | позатупля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позатупля́ю | позатупля́ємо, позатупля́єм |
| 2 особа | позатупля́єш | позатупля́єте |
| 3 особа | позатупля́є | позатупля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позатупля́в | позатупля́ли |
| жін.р. | позатупля́ла | |
| сер.р. | позатупля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позатупля́вши | ||