| позау́чувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позау́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позау́чуймо | |
| 2 особа | позау́чуй | позау́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позау́чую | позау́чуємо, позау́чуєм |
| 2 особа | позау́чуєш | позау́чуєте |
| 3 особа | позау́чує | позау́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позау́чував | позау́чували |
| жін.р. | позау́чувала | |
| сер.р. | позау́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позау́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| позау́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| позау́чувавши | ||