| | | | |
| позачаро́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | позачаро́вуваний | позачаро́вувана | позачаро́вуване | позачаро́вувані |
| родовий | позачаро́вуваного | позачаро́вуваної | позачаро́вуваного | позачаро́вуваних |
| давальний | позачаро́вуваному | позачаро́вуваній | позачаро́вуваному | позачаро́вуваним |
| знахідний | позачаро́вуваний, позачаро́вуваного | позачаро́вувану | позачаро́вуване | позачаро́вувані, позачаро́вуваних |
| орудний | позачаро́вуваним | позачаро́вуваною | позачаро́вуваним | позачаро́вуваними |
| місцевий | на/у позачаро́вуваному, позачаро́вуванім | на/у позачаро́вуваній | на/у позачаро́вуваному, позачаро́вуванім | на/у позачаро́вуваних |
