| позво́лити – дієслово доконаного виду | ||
| (дозволити) | ||
| Інфінітив | позво́лити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позво́льмо | |
| 2 особа | позво́ль | позво́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позво́лю | позво́лимо, позво́лим |
| 2 особа | позво́лиш | позво́лите |
| 3 особа | позво́лить | позво́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позво́лив | позво́лили |
| жін.р. | позво́лила | |
| сер.р. | позво́лило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позво́лений | ||
| Безособова форма | ||
| позво́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| позво́ливши | ||