| | |
| поки́датися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (кидатися чим-небудь якийсь час) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поки́датися, поки́датись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поки́даймося, поки́даймось |
| 2 особа | поки́дайся, поки́дайсь | поки́дайтеся, поки́дайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поки́даюся, поки́даюсь | поки́даємося, поки́даємось, поки́даємся |
| 2 особа | поки́даєшся | поки́даєтеся, поки́даєтесь |
| 3 особа | поки́дається | поки́даються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поки́дався, поки́давсь | поки́далися, поки́дались |
| жін.р. | поки́далася, поки́далась |
| сер.р. | поки́далося, поки́далось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поки́давшись |
