| | |
| поколиса́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поколиса́тися, поколиса́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поколиші́мося, поколиші́мось, поколиса́ймося, поколиса́ймось |
| 2 особа | поколиши́ся, поколиши́сь, поколиса́йся, поколиса́йсь | поколиші́ться, поколиса́йтеся, поколиса́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поколишу́ся, поколишу́сь, поколиса́юся, поколиса́юсь | поколи́шемося, поколи́шемось, поколи́шемся, поколиса́ємося, поколиса́ємось, поколиса́ємся |
| 2 особа | поколи́шешся, поколиса́єшся | поколи́шетеся, поколише́тесь, поколиса́єтеся, поколиса́єтесь |
| 3 особа | поколи́шеться, поколиса́ється | поколи́шуться, поколиса́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поколиса́вся, поколиса́всь | поколиса́лися, поколиса́лись |
| жін.р. | поколиса́лася, поколиса́лась |
| сер.р. | поколиса́лося, поколиса́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поколиса́вшись |
