| поколі́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (здохнути – про багатьох тварин; померти – про багатьох людей – вульг.) | ||
| Інфінітив | поколі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поколі́ймо | |
| 2 особа | поколі́йте | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поколі́ємо, поколі́єм | |
| 2 особа | поколі́єте | |
| 3 особа | поколі́є | поколі́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поколі́в | поколі́ли |
| жін.р. | поколі́ла | |
| сер.р. | поколі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поколі́вши | ||