| покоси́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (закінчити косити) | ||
| Інфінітив | покоси́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | покосі́мо, покосі́м | |
| 2 особа | покоси́ | покосі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | покошу́ | поко́симо, поко́сим |
| 2 особа | поко́сиш | поко́сите |
| 3 особа | поко́сить | поко́сять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | покоси́в | покоси́ли |
| жін.р. | покоси́ла | |
| сер.р. | покоси́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| поко́шений | ||
| Безособова форма | ||
| поко́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| покоси́вши | ||