| полюбля́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | полюбля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | полюбля́ймо | |
| 2 особа | полюбля́й | полюбля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | полюбля́тиму | полюбля́тимемо, полюбля́тимем |
| 2 особа | полюбля́тимеш | полюбля́тимете |
| 3 особа | полюбля́тиме | полюбля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | полюбля́ю | полюбля́ємо, полюбля́єм |
| 2 особа | полюбля́єш | полюбля́єте |
| 3 особа | полюбля́є | полюбля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| полюбля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | полюбля́в | полюбля́ли |
| жін. р. | полюбля́ла | |
| сер. р. | полюбля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| полюбля́вши | ||