| полісилабі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | полісилабі́чний | полісилабі́чна | полісилабі́чне | полісилабі́чні |
| родовий | полісилабі́чного | полісилабі́чної | полісилабі́чного | полісилабі́чних |
| давальний | полісилабі́чному | полісилабі́чній | полісилабі́чному | полісилабі́чним |
| знахідний | полісилабі́чний | полісилабі́чну | полісилабі́чне | полісилабі́чні |
| орудний | полісилабі́чним | полісилабі́чною | полісилабі́чним | полісилабі́чними |
| місцевий | на/у полісилабі́чному, полісилабі́чнім | на/у полісилабі́чній | на/у полісилабі́чному, полісилабі́чнім | на/у полісилабі́чних |