| полісиндети́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | полісиндети́чний | полісиндети́чна | полісиндети́чне | полісиндети́чні |
| родовий | полісиндети́чного | полісиндети́чної | полісиндети́чного | полісиндети́чних |
| давальний | полісиндети́чному | полісиндети́чній | полісиндети́чному | полісиндети́чним |
| знахідний | полісиндети́чний, полісиндети́чного | полісиндети́чну | полісиндети́чне | полісиндети́чні, полісиндети́чних |
| орудний | полісиндети́чним | полісиндети́чною | полісиндети́чним | полісиндети́чними |
| місцевий | на/у полісиндети́чному, полісиндети́чнім | на/у полісиндети́чній | на/у полісиндети́чному, полісиндети́чнім | на/у полісиндети́чних |