| помо́вчати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | помо́вчати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | помо́вчмо | |
| 2 особа | помо́вч | помо́вчте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | помо́вчу | помо́вчимо, помо́вчим |
| 2 особа | помо́вчиш | помо́вчите |
| 3 особа | помо́вчить | помо́вчать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | помо́вчав | помо́вчали |
| жін.р. | помо́вчала | |
| сер.р. | помо́вчало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| помо́вчавши | ||