пому́лятися – дієслово доконаного виду | ||
(вагатися якийсь час) | ||
Інфінітив | пому́лятися, пому́лятись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | пому́ляймося, пому́ляймось | |
2 особа | пому́ляйся, пому́ляйсь | пому́ляйтеся, пому́ляйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | пому́ляюся, пому́ляюсь | пому́ляємося, пому́ляємось, пому́ляємся |
2 особа | пому́ляєшся | пому́ляєтеся, пому́ляєтесь |
3 особа | пому́ляється | пому́ляються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | пому́лявся, пому́лявсь | пому́лялися, пому́лялись |
жін.р. | пому́лялася, пому́лялась | |
сер.р. | пому́лялося, пому́лялось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
пому́лявшись |