| | |
| пому́лятися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (вагатися якийсь час) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пому́лятися, пому́лятись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пому́ляймося, пому́ляймось |
| 2 особа | пому́ляйся, пому́ляйсь | пому́ляйтеся, пому́ляйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пому́ляюся, пому́ляюсь | пому́ляємося, пому́ляємось, пому́ляємся |
| 2 особа | пому́ляєшся | пому́ляєтеся, пому́ляєтесь |
| 3 особа | пому́ляється | пому́ляються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пому́лявся, пому́лявсь | пому́лялися, пому́лялись |
| жін.р. | пому́лялася, пому́лялась |
| сер.р. | пому́лялося, пому́лялось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пому́лявшись |
