| | |
| понадиви́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | понадиви́тися, понадиви́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | понадиві́мося, понадиві́мось, понадиві́мся |
| 2 особа | понадиви́ся, понадиви́сь | понадиві́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | понадивлю́ся, понадивлю́сь | понади́вимося, понади́вимось, понади́вимся |
| 2 особа | понади́вишся | понади́витеся, понади́витесь |
| 3 особа | понади́виться | понади́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | понадиви́вся, понадиви́всь | понадиви́лися, понадиви́лись |
| жін.р. | понадиви́лася, понадиви́лась |
| сер.р. | понадиви́лося, понадиви́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| понадиви́вшись |
