| пона́дливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пона́дливий | пона́длива | пона́дливе | пона́дливі |
| родовий | пона́дливого | пона́дливої | пона́дливого | пона́дливих |
| давальний | пона́дливому | пона́дливій | пона́дливому | пона́дливим |
| знахідний | пона́дливий, пона́дливого | пона́дливу | пона́дливе | пона́дливі, пона́дливих |
| орудний | пона́дливим | пона́дливою | пона́дливим | пона́дливими |
| місцевий | на/у пона́дливому, пона́дливім | на/у пона́дливій | на/у пона́дливому, пона́дливім | на/у пона́дливих |
| [розм.] | ||||