| понастава́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (настати, з’явитися – про людей певного складу) | ||
| Інфінітив | понастава́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | понастає́ | понастаю́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | понастава́в | понастава́ли |
| жін.р. | понастава́ла | |
| сер.р. | понастава́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| понастава́вши | ||