| | |
| понести́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | понести́ся, понести́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | понесі́мося, понесі́мось, понесі́мся |
| 2 особа | понеси́ся, понеси́сь | понесі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | понесу́ся, понесу́сь | понесемо́ся, понесемо́сь, понесе́мся |
| 2 особа | понесе́шся | понесете́ся, понесете́сь |
| 3 особа | понесе́ться | понесу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поні́сся | понесли́ся, понесли́сь |
| жін.р. | понесла́ся, понесла́сь |
| сер.р. | понесло́ся, понесло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поні́сшись |
