| | |
| понука́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | понука́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | понука́ймо |
| 2 особа | понука́й | понука́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | понука́тиму | понука́тимемо, понука́тимем |
| 2 особа | понука́тимеш | понука́тимете |
| 3 особа | понука́тиме | понука́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | понука́ю | понука́ємо, понука́єм |
| 2 особа | понука́єш | понука́єте |
| 3 особа | понука́є | понука́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| понука́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | понука́в | понука́ли |
| жін. р. | понука́ла |
| сер. р. | понука́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
