| | | | |
| поня́тливіший – прикметник, найвищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | поня́тливіший | поня́тливіша | поня́тливіше | поня́тливіші |
| родовий | поня́тливішого | поня́тливішої | поня́тливішого | поня́тливіших |
| давальний | поня́тливішому | поня́тливішій | поня́тливішому | поня́тливішим |
| знахідний | поня́тливіший, поня́тливішого | поня́тливішу | поня́тливіше | поня́тливіші, поня́тливіших |
| орудний | поня́тливішим | поня́тливішою | поня́тливішим | поня́тливішими |
| місцевий | на/у поня́тливішому, поня́тливішім | на/у поня́тливішій | на/у поня́тливішому, поня́тливішім | на/у поня́тливіших |
