| поні́вечити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | поні́вечити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поні́вечмо | |
| 2 особа | поні́веч | поні́вечте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поні́вечу | поні́вечимо, поні́вечим |
| 2 особа | поні́вечиш | поні́вечите |
| 3 особа | поні́вечить | поні́вечать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поні́вечив | поні́вечили |
| жін.р. | поні́вечила | |
| сер.р. | поні́вечило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| поні́вечений | ||
| Безособова форма | ||
| поні́вечено | ||
| Дієприслівник | ||
| поні́вечивши | ||