| | | | |
| понікельо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | понікельо́ваний | понікельо́вана | понікельо́ване | понікельо́вані |
| родовий | понікельо́ваного | понікельо́ваної | понікельо́ваного | понікельо́ваних |
| давальний | понікельо́ваному | понікельо́ваній | понікельо́ваному | понікельо́ваним |
| знахідний | понікельо́ваний, понікельо́ваного | понікельо́вану | понікельо́ване | понікельо́вані, понікельо́ваних |
| орудний | понікельо́ваним | понікельо́ваною | понікельо́ваним | понікельо́ваними |
| місцевий | на/у понікельо́ваному, понікельо́ванім | на/у понікельо́ваній | на/у понікельо́ваному, понікельо́ванім | на/у понікельо́ваних |
