| понікелюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | понікелюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | понікелю́ймо | |
| 2 особа | понікелю́й | понікелю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | понікелю́ю | понікелю́ємо, понікелю́єм |
| 2 особа | понікелю́єш | понікелю́єте |
| 3 особа | понікелю́є | понікелю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | понікелюва́в | понікелюва́ли |
| жін.р. | понікелюва́ла | |
| сер.р. | понікелюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| понікельо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| понікельо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| понікелюва́вши | ||