| | | | |
| пообку́шуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | пообку́шуваний | пообку́шувана | пообку́шуване | пообку́шувані |
| родовий | пообку́шуваного | пообку́шуваної | пообку́шуваного | пообку́шуваних |
| давальний | пообку́шуваному | пообку́шуваній | пообку́шуваному | пообку́шуваним |
| знахідний | пообку́шуваний, пообку́шуваного | пообку́шувану | пообку́шуване | пообку́шувані, пообку́шуваних |
| орудний | пообку́шуваним | пообку́шуваною | пообку́шуваним | пообку́шуваними |
| місцевий | на/у пообку́шуваному, пообку́шуванім | на/у пообку́шуваній | на/у пообку́шуваному, пообку́шуванім | на/у пообку́шуваних |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
