| пообпи́лювати1 – дієслово доконаного виду | ||
| (обпилити багато чогось – про плантації, поля) | ||
| Інфінітив | пообпи́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пообпи́люймо | |
| 2 особа | пообпи́люй | пообпи́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пообпи́люю | пообпи́люємо, пообпи́люєм |
| 2 особа | пообпи́люєш | пообпи́люєте |
| 3 особа | пообпи́лює | пообпи́люють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пообпи́лював | пообпи́лювали |
| жін.р. | пообпи́лювала | |
| сер.р. | пообпи́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пообпи́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| пообпи́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| пообпи́лювавши | ||